PageSourceSearch

https://v-stetsyuk.name/uk/Review.html

html v-stetsyuk.name collected 2026-10-02 11:14:17 UTC 74,248 bytes, 858 lines download raw bytes

1<!DOCTYPE html>
2<html lang="uk">
3<head>
4<!-- Global site tag (gtag.js) - Google Analytics -->
vendor: 65 bytes, lines 4-5
4
5<script async src="https://www.googletagmanager.com/gtag/js?id=
5UA-3035925-6
vendor: 13 bytes, line 5
5"></script>
6<script>
7 
vendor: 133 bytes, lines 7-10
7window.dataLayer = window.dataLayer || [];
8 function gtag(){dataLayer.push(arguments);}
9 gtag('js', new Date());
10 gtag('config', '
10UA-3035925-6
vendor: 5 bytes, line 10
10');
11</script>
vendor: 2 bytes, line 11
11
12<script async src="//pagead2.googlesyndication.com/pagead/js/adsbygoogle.js"></script>
vendor: 2 bytes, line 12
12
13<script>
14(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({
15google_ad_client: "pub-3960713518170830",
16enable_page_level_ads: true
17});
18</script>
18
19<meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=utf-8" />
20<meta name="viewport" content="width=device-width, initial-scale=1">
21<meta name="generator" content="Smereka 4.3" />
22<meta name="author" content="M.Zharkikh" />
23<!-- Begin section WinTitle -->
24<title>Компендіум графоаналітичних досліджень</title>
25<!-- End section WinTitle -->
26<meta name="description" content="" />
27<link rel="shortcut icon" media="all" href="/files/VStecuk/favicon.ico" type="image/x-icon" />
28<link rel="icon" media="all" href="/files/VStecuk/favicon.ico" type="image/x-icon" />
29<!-- Begin section ResponsiveCSS -->
30<style>
31/* Common Smereka responsive design styles
32Inspired with W3.css ver 4.12 */
33
34@media (min-width: 900px) {
35.w3-modal-content {width:800px!important;}
36.w3-hide-large {display:none!important;}
37#LeftCell {width: 308px;}
38}
39
40@media (max-width: 899px) {
41#LeftCell {display: none;}
42#DocContainer {max-width: 600px!important;}
43}
44</style>
45<!-- End section ResponsiveCSS -->
46<link rel="StyleSheet" type="text/css" href="/files/VStecuk/site.css" />
47<script src="/files/common/jscripts/common.js"></script>
47
48<!-- Begin section AdditionalJS -->
49<!-- End section AdditionalJS -->
50<script>
51var LACopyFail = 'Скористайтесь локальним меню для копіювання';
52var LATempText = 'Запит обробляється...';
53var LATEMsg = 'Фрагмент тексту, в якому Ви помітили помилку:%n%s%n%nВідправити повідомлення редактору сайта?';
54var LATENote = 'Виділено занадто довгий текст.%nВиділіть не більше %s символів.';
55var LABmkA = 'Номер рядка (абзаца)';
56var LABmkB = 'Копіювати URL рядка (абзаца) в буфер обміну';
57var LABmkC = 'Встановити закладку на цей рядок (абзац)';
58var LABmkD = 'К';
59var LABmkD2 = 'З';
60var LAShareText = 'Поділитись у ';
61var LAPublText = 'Опублікувати в ';
62var LAAddBmkText = 'Додати закладку в ';
63var LACVMsg = 'Поле «%s» є обов’язковим';
64var DoLoadFunc = null;
65var HelperRunOnce = 0;
66var FocusId = null;
67var CurrentNodeId = 280772;
68var CurrentLang = 'uk';
69var CurrentMode = '';
70var GlobalSearchMode = 'SmerekaSE';
71window.google_analytics_uacct = 'UA-3035925-6';
72
73function CopyToClipboard(str) {
74//This is NOT work while in separate file, but work when insert in HTML.
75	if (window.clipboardData) { // IE
76		window.clipboardData.setData('text', str);
77	} else { // all except Safari
78	// http://jsfiddle.net/jdhenckel/km7prgv4/3
79		function listener(e) {
80		e.clipboardData.setData("text/html", str);
81		e.clipboardData.setData("text/plain", str);
82		e.preventDefault();
83		}
84		document.addEventListener("copy", listener);
85		try {
86			var Res = document.execCommand('copy');
87			if (!Res) { // no way in Safari!
88				alert(LACopyFail);
89			}
90		}
91		catch (err) {
92			alert(LACopyFail);
93		}
94		document.removeEventListener("copy", listener);
95	}
96}; // CopyToClipboard
97</script>
97
98
99<link rel="canonical" href="/uk/Review.html" />
100</head>
101<body class="DocBody" onload="DoLoad()">
102<div id="DocContainer">
103<!-- Begin section PreHeader -->
104<!-- End section PreHeader -->
105<header>
106<!-- Begin section PageHeader -->
107<table id="InnerDocHdr">
108<tr>
109<td style="vertical-align: middle; width: 12px" class="w3-hide-large">
110<button id="MenuBtn" class="w3-button" title="Відкрити ліву панель інструментів / навігації" onclick="ToggleLeftPanel(1)">☰</button>
111</td>
112<td style="vertical-align: middle; padding-left: 5px; padding-right: 5px">
113<a href="/"><img src="https://www.v-stetsyuk.name/files/VStecuk/design/logos.png" alt="Початкова сторінка" title="Початкова сторінка" class="w3-image"></a>
114</td>
115<td>
116<!-- Begin section HeaderInfo -->
117<p id="SiteTitle" class="DocHeader">
118	Валентин Стецюк (Львів)
119</p>
120<p id="SiteSubtitle" class="InternalHeader2">
121	Персональний сайт
122</p>
123<!-- End section HeaderInfo -->
124</td>
125</tr>
126</table>
127<!-- End section PageHeader -->
128</header>
129<main>
130<div id="InfoPanel" class="w3-modal" style="display: none;">
131<div id="InfoPanelCnt" class="w3-modal-content">
132<p class="BodyRight" onclick="ClosePanel()"><button class="w3-button CloseBtn" style="background-color: transparent!important" title="Esc - закрити" onclick="ClosePanel()">X</button></p>
133<!-- Begin section InfoPanel -->
134<div id="MessageForm" style="display: none; min-width: 400px; padding-bottom: 16px;">
135<h2 style="margin-top: 0px">
136	Лист на сайт
137</h2>
138<form name="MailForm" action="#" onsubmit="return SendMailMsg();">
139<table class="CenteredBlock BTNoIndent">
140	<tr>
141		<td>
142			<label for="SenderName">П.І.Б.</label> (<span id="SenderName_Place">0/64</span>)
143		</td>
144		<td>
145			<input type="text" id="SenderName" maxlength="32" value="" style="width: 100%" onkeyup="return DoKeyUp(this, 64)" />
146		</td>
147	</tr>
148	<tr>
149		<td>
150			<label for="Contact">Е-адреса</label> (<span id="Contact_Place">0/64</span>)
151		</td>
152		<td>
153			<input type="text" id="Contact" maxlength="32" value="" style="width: 100%" onkeyup="return DoKeyUp(this, 64)" />
154		</td>
155	</tr>
156	<tr>
157	 <td colspan="2">
158			<p class="BTNoIndent">
159				<label for="MsgText">Повідомлення</label> (<span id="MsgText_Place">0/1000</span>)<br>
160				<textarea id="MsgText" rows="8" style=" width: 100%" onkeyup="return DoKeyUp(this, 1000)"></textarea>
161			</p>
162	 </td>
163	</tr>
164	<tr style="vertical-align: bottom;">
165		<td style="text-align: center;" id="NumberSign">
166		</td>
167		<td>
168			<input type="submit" value="Надіслати" onclick="return CheckValues({'SenderName' : 'П.І.Б.', 'Contact' : 'Е-адреса / телефон', 'MsgText' : 'Повідомлення', 'Number' : 'Число'});">
169			<input type="reset" value="Скасувати">
170		</td>
171	</tr>
172</table>
173<input type="hidden" id="Referer" name="Referer" value="">
174</form>
175</div>
176
177<div id="Search" class="CenteredBlock" style="display: none; min-width: 400px; max-width: 600px; padding-bottom: 16px;">
178<h2 style="margin-top: 0px">
179	Пошук по розділу сайта <b><i>Компендіум графоаналітичних досліджень</i></b>
180</h2>
181<table class="CenteredBlock">
182<tr>
183<td>
184<input type="text" maxlength="255" value="" id="SearchTerm2" style="width: 240px;" title="[Alt + Shift + F] Введіть пошуковий вираз + Enter" onkeypress="SearchKeyPress(event, 'SearchTerm2')"/>
185</td>
186<td>
187<div class="w3-button" title="Пошук по розділу" style="cursor: pointer;" onclick="SiteSearchSM('SearchTerm2');"><div class="SearchBtn ToolBtnColor">?</div></div>
188</td>
189<td class="BTNoIndent">
190<a href="#" onclick="ToggleBlock('SearchAddParam')">Налаштування…</a>
191</td>
192</tr>
193</table>
194<div id="SearchAddParam" style="display: none">
195<table class="CenteredBlock SearchAddParam">
196<tr style="vertical-align: top">
197	<td class="BTNoIndent">
198		<input type="checkbox" id="CaseSensitive" /> <label for="CaseSensitive">З урахуванням регістру</label><br />
199		<b>Поля</b>:<br />
200		<input type="radio" id="FindAttrFieldAll" name="FindAttrField" value="TitleCode" checked="checked"/> <label for="FindAttrFieldAll">Скрізь</label><br />
201		<input type="radio" id="FindAttrFieldTitle" name="FindAttrField" value="DocTitle" /> <label for="FindAttrFieldTitle">Тільки в заголовках</label><br />
202		<input type="radio" id="FindAttrFieldText" name="FindAttrField" value="HTMLCode" /> <label for="FindAttrFieldText">Тільки в текстах</label>
203	</td>
204	<td class="BTNoIndent" style="padding-left: 16px">
205		<b>Частина слова</b>:<br />
206		<input type="radio" id="FindWordPtany" name="FindWordPt" value="any" checked="checked"/> <label for="FindWordPtany">будь-яка</label><br />
207		<input type="radio" id="FindWordPtwhole" name="FindWordPt" value="whole" /> <label for="FindWordPtwhole">ціле слово</label><br />
208		<input type="radio" id="FindWordPtbegin" name="FindWordPt" value="begin" /> <label for="FindWordPtbegin">початок</label><br />
209		<input type="radio" id="FindWordPtend" name="FindWordPt" value="end" /> <label for="FindWordPtend">кінець</label>
210	</td>
211</tr>
212</table>
213</div>
214<div id="SearchOutput">
215</div>
216<p class="BF BodyCenter">
217	Не знайшли потрібного?
218</p>
219<p class="BodyCenter">
220	1) Змініть пошуковий вираз та / або додаткові налаштування пошуку;
221</p>
222<p class="BodyCenter">
223	2) Шукайте в іншому розділі сайту;
224</p>
225<p class="BodyCenter">
226	3) Скористайтесь пошуком Google <b>по всьому сайту</b>:
227</p>
228<table id="GSearch" class="CenteredBlock" style="margin-bottom: 8px">
229<tr>
230<td>
231<input type="text" maxlength="255" value="" id="GSearchTerm" style="width: 140px;" onkeypress="SearchKeyPress(event, 'GSearchTerm', 'GoogleSE')"/>
232</td>
233<td class="BodyCenter">
234<input type="button" title="Пошук Google" value="Go[ogle]" onclick="SiteSearchGoogle('GSearchTerm');" />
235</td>
236</tr>
237</table>
238</div>
239
240<div id="InfoPanelStuff" style="display: none">
241</div>
242
243<div id="BackLinks" class="CenteredBlock" style="display: none; min-width: 400px; max-width: 600px; padding-bottom: 16px;">
244<h2 style="margin-top: 0px">
245	Посилання на сторінку сайта <b><i>Компендіум графоаналітичних досліджень</i></b>
246</h2>
247<div id="BackLinksOutput">
248</div>
249</div>
250
251<!-- End section InfoPanel -->
252</div>
253</div>
254<div id="LeftPanelFloat" style="display: none" class="w3-hide-large">
255</div>
256<table class="StuffTable">
257<tr>
258<td id="LeftCell">
259<p class="BodyRight" onclick="ToggleLeftPanel(0)"><button class="w3-button w3-hide-large CloseBtn" style="background-color: transparent!important" title="Esc - закрити" onclick="ToggleLeftPanel(0)">X</button></p>
260<!-- Begin section ToolBlockResponsible -->
261<table class="w3-table ToolBlock">
262	<tr>
263		<td>
264			<input type="text" maxlength="255" value="" id="SearchTerm" style="width: 100%" title="[Alt + Shift + F] Введіть пошуковий вираз" onkeypress="SearchKeyPress(event, 'SearchTerm')"/>
265		</td>
266		<td style="text-align: right">
267			<div class="w3-button" title="Пошук" onclick="SiteSearchSM('SearchTerm');">
268<div class="SearchBtn ToolBtnColor">?</div>
269			</div>
270		</td>
271	</tr>
272	<tr>
273		<td class="Menu0"><a href="#" onclick="MailToEditor()">Лист на сайт</a></td>
274		<td style="text-align: right">
275			<div class="w3-button" title="Лист на сайт" onclick="MailToEditor()">
276<svg id="MailIcon" viewBox="0 0 24 24" width="27" height="21">
277<polygon class="ToolBtnColor" points="19,8.6 12,13 5,8.6 5,10.6 12,15 19,10.6"></polygon>
278<path class="ToolBtnColor" d="M20,6h-3.2l-1.5,2H20v12H4V8h4.7L7.2,6H4C2.9,6,2,6.9,2,8v12c0,1.1,0.9,2,2,2h16c1.1,0,2-0.9,2-2V8C22,6.9,21.1,6,20,6z"></path>
279<polygon class="ToolBtnColor" points="9,5 11,5 11,2 13,2 13,5 15,5 12,9"></polygon>
280</svg>
281			</div>
282		</td>
283	</tr>
284	<tr>
285		<td class="Menu0"><a href="/uk/xml/rss.xml">Стрічка новин (RSS)</a></td>
286		<td style="text-align: right">
287			<div class="w3-button" title="Стрічка новин (RSS 2.0)"><a href="/uk/xml/rss.xml">
288<svg id="RSSicon" viewBox="0 0 8 8" width="27" height="21">
289 <circle class="ToolBtnColor" cx="2" cy="6" r="1"></circle>
290 <path class="ToolBtnColor" d="m 1,4 a 3,3 0 0 1 3,3 h 1 a 4,4 0 0 0 -4,-4 z"></path>
291 <path class="ToolBtnColor" d="m 1,2 a 5,5 0 0 1 5,5 h 1 a 6,6 0 0 0 -6,-6 z"></path>
292</svg>
293			</a></div>
294		</td>
295	</tr>
296	<tr>
297		<td class="Menu0"><a href="#" onclick="GetBackLinks()">Посилання сюди</a></td>
298		<td class="Menu0" style="text-align: right; padding-right: 16px">(1)</td>
299	</tr>		
300</table>
301
302<!-- End section ToolBlockResponsible -->
303<!-- Begin section ToolBlockDivider -->
304<!-- End section ToolBlockDivider -->
305<aside>
306<!-- Begin section SydNal -->
307<script async src="https://pagead2.googlesyndication.com/pagead/js/adsbygoogle.js?client=ca-pub-3960713518170830"
308 crossorigin="anonymous"></script>
308
309<!-- 300x250, created 6/18/09 -->
310<ins class="adsbygoogle"
311 style="style="display:inline-block;width:300px;height:250px""
312 data-ad-client="ca-pub-3960713518170830"
313 data-ad-slot="6772614692"></ins>
314<script>
315 (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
316</script>
316
317<!-- End section SydNal -->
318<!--LinkPlace1-->
319</aside>
320<nav>
321<!-- Begin section Inspector -->
322<!-- Inspector begin -->
323<div class="TreeDiv">
324	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
325		<span class="TreeMarker"><a href="/uk/News.html" class="TreeMarkerLink">+</a>&nbsp;</span><a href="/uk/News.html">Новини</a>
326	</p>
327	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
328		<span class="TreeMarker"><a href="/uk/Bio.html" class="TreeMarkerLink">+</a>&nbsp;</span><a href="/uk/Bio.html">Життєпис</a>
329	</p>
330	<p class="Menu0Sel" style="margin-left: 0px">
331		<span class="TreeMarker"></span><a href="/uk/Review.html">Компендіум графоаналітичних досліджень</a>
332	</p>
333	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
334		<span class="TreeMarker"><a href="/uk/Research.html" class="TreeMarkerLink">+</a>&nbsp;</span><a href="/uk/Research.html">Науково-дослідницька діяльність: Історична макролінгвістика</a>
335	</p>
336	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
337		<span class="TreeMarker"></span><a href="/uk/Tabelle.html">База етимологічних словників-таблиць Stwal</a>
338	</p>
339	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
340		<span class="TreeMarker"></span><a href="/uk/Origin.html">Походження людської мови.</a>
341	</p>
342	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
343		<span class="TreeMarker"></span><a href="/uk/China.html">Родинні взаємини сино-тибетських мов</a>
344	</p>
345	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
346		<span class="TreeMarker"></span><a href="/uk/Altay.html">Далекий Схід: Родинні взаємини алтайських мов</a>
347	</p>
348	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
349		<span class="TreeMarker"><a href="/uk/NorthCauc.html" class="TreeMarkerLink">+</a>&nbsp;</span><a href="/uk/NorthCauc.html">Заселення Східної Європи та Азіі неоантропами</a>
350	</p>
351	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
352		<span class="TreeMarker"><a href="/uk/Alterling.html" class="TreeMarkerLink">+</a>&nbsp;</span><a href="/uk/Alterling.html">Етногенетичні процеси в Євразії від неоліту до пізніших часів</a>
353	</p>
354	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
355		<span class="TreeMarker"><a href="/uk/Iron.html" class="TreeMarkerLink">+</a>&nbsp;</span><a href="/uk/Iron.html">Етногенетичні процеси в Східній Європі в епоху заліза.</a>
356	</p>
357	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
358		<span class="TreeMarker"><a href="/uk/Scythian.html" class="TreeMarkerLink">+</a>&nbsp;</span><a href="/uk/Scythian.html">Скіфо-сарматська проблематика</a>
359	</p>
360	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
361		<span class="TreeMarker"></span><a href="/uk/Pechenegs.html">Печеніги і мадяри</a>
362	</p>
363	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
364		<span class="TreeMarker"><a href="/uk/Xazary.html" class="TreeMarkerLink">+</a>&nbsp;</span><a href="/uk/Xazary.html">Хозари</a>
365	</p>
366	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
367		<span class="TreeMarker"></span><a href="/uk/Cerkesy.html">Черкеси біля витоків зародження українського козацтва</a>
368	</p>
369	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
370		<span class="TreeMarker"></span><a href="/uk/Baltic.html">Давні балти  за межами прабатьківщини</a>
371	</p>
372	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
373		<span class="TreeMarker"><a href="/uk/Siberia.html" class="TreeMarkerLink">+</a>&nbsp;</span><a href="/uk/Siberia.html">Відкриття Великого Сибірського шляху</a>
374	</p>
375	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
376		<span class="TreeMarker"></span><a href="/uk/Superiority.html">Англосаксонська агональність</a>
377	</p>
378	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
379		<span class="TreeMarker"><a href="/uk/Topo.html" class="TreeMarkerLink">+</a>&nbsp;</span><a href="/uk/Topo.html">Ономастичні розвідки на території Євразії</a>
380	</p>
381	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
382		<span class="TreeMarker"><a href="/uk/Substrat.html" class="TreeMarkerLink">+</a>&nbsp;</span><a href="/uk/Substrat.html">Субстратні явища в етногенетичних процесах.</a>
383	</p>
384	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
385		<span class="TreeMarker"></span>
385<a href="/uk/TrypRuts.html">Трипільські корені в українській культурі</a>
386	</p>
387	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
388		<span class="TreeMarker"><a href="/uk/Bibl.html" class="TreeMarkerLink">+</a>&nbsp;</span><a href="/uk/Bibl.html">Використана література</a>
389	</p>
390	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
391		<span class="TreeMarker"><a href="/uk/Hypotheses.html" class="TreeMarkerLink">+</a>&nbsp;</span><a href="/uk/Hypotheses.html">Гіпотези</a>
392	</p>
393	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
394		<span class="TreeMarker"><a href="/uk/Psychology.html" class="TreeMarkerLink">+</a>&nbsp;</span><a href="/uk/Psychology.html">Самовияв українців і росіян в приказках і прислів’ях</a>
395	</p>
396	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
397		<span class="TreeMarker"><a href="/uk/Expedition.html" class="TreeMarkerLink">+</a>&nbsp;</span><a href="/uk/Expedition.html">Польові дослідження в експедиції "Дністер"</a>
398	</p>
399	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
400		<span class="TreeMarker"><a href="/uk/History.html" class="TreeMarkerLink">+</a>&nbsp;</span><a href="/uk/History.html">Історичні нариси</a>
401	</p>
402	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
403		<span class="TreeMarker"><a href="/uk/Lit.html" class="TreeMarkerLink">+</a>&nbsp;</span><a href="/uk/Lit.html">Літературна діяльність</a>
404	</p>
405	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
406		<span class="TreeMarker"><a href="/uk/Analit.html" class="TreeMarkerLink">+</a>&nbsp;</span><a href="/uk/Analit.html">Аналітика</a>
407	</p>
408	<p class="Menu0" style="margin-left: 0px">
409		<span class="TreeMarker"><a href="/uk/Philosophy.html" class="TreeMarkerLink">+</a>&nbsp;</span><a href="/uk/Philosophy.html">Впровадження філософії у політику</a>
410	</p>
411</div>
412<!-- Inspector end -->
413
414<!-- End section Inspector -->
415</nav>
416<aside>
417<!--LinkPlace0-->
418</aside>
419</td>
420<td id="StuffCell">
421<!-- Begin section StuffCell -->
422<!-- Begin section TrackBar -->
423<nav>
424<table class="TrackBar w3-table">
425	<tr>
426		<td style="text-align: left; margin-left: 1em;">
427			<!-- StdEditorBar start -->
428
429
430<!-- StdEditorBar end -->
431		</td>
432		<td style="text-align: right; vertical-align: middle; margin-right: 1em; white-space:nowrap;">
433			
433<script>
434var FPBStyle = 'inline-block';
435</script>
435
436<div class="w3-button" style="display: inline-block; cursor: default;"><div id="ukLangVer" class="LangVerBtn" title="укр.">uk</div></div>
437 <div class="w3-button" style="display: inline-block;"><a href="/ru/Review.html"><div id="ruLangVer" class="LangVerBtn" title="рос.">ru</div></a></div>
438 <div class="w3-button" style="display: inline-block;"><a href="/en/Review.html"><div id="enLangVer" class="LangVerBtn" title="англ.">en</div></a></div>
439 <div id="FPanelBtn" class="w3-button ToolBtnColor" style="display: none; cursor: pointer" title="Плаваюча панель" onclick="DisplayFloatPanel()"><div class="SearchBtn" >&#9788;</div></div>
440
441		</td>
442	</tr>
443</table>
444</nav>
445<!-- End section TrackBar -->
446<nav>
447
448</nav>
449<article>
450<header>
451<!-- Begin section DocTitle -->
452<h1>
453	Компендіум графоаналітичних досліджень
454</h1>
455<!-- End section DocTitle -->
456</header>
457<!-- Begin section Author -->
458
459<!-- End section Author -->
460<!-- Begin section MainContent -->
461<br>
462<a href="https://dnister.info/vs/al/img/ss/282882356721307661/i282882364652540044._szw1280h1280_.jpg"> <img align="left" height=200 width=150 src="https://dnister.info/vs/al/img/ss/282882356721307661/i282882364652540044._szw1280h1280_.jpg"
463border=2></a>
464<p class="BodyRight">
465	Основним предметом дослідження передісторичних етногенетичних процесів є взаємини мов, які належать до одної родини, і просторове розташування місць формування тих прамов, з яких вони походять. Наявна нині велика сукупність знань про предмет досліджень є безсистемним набором фактів, довільне використання яких методом дедукції дає різні результати. В свій час Кант в процесі пізнання вихідним пунктом зробив не предмет дослідження, а саме пізнання. </p>
466<p class="BodyText">Спочатку наявні дані про лексику досліджуваних мов приведяться в певну систему і по них за допомогою <a href="https://www.v-stetsyuk.name/uk/Research/Common/Selection.html">графоаналітичного методу</a> будується графічна схема (модель) їхніх родинних взаємин, а потім для неї знаходиться відповідність на мапі і визначаються місця формування окремих мов. </p>
467<p class="BodyText">Вперше цей метод був використаний для визнечення місць поселень давніх слов'ян (<a href="https://www.academia.edu/67969012/%D0%9E%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%BC%D0%B5%D1%81%D1%82_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%8F%D0%BD_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%BC_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC"><i>Стецюк В.М</i> 1987</a>), а в подальші роки ним було досліджено близько тринадцяти десятків різних мов, а загальний обсяг лексики залученої для побудови графічних моделей складається з приблизно 135 тисяч слів (див. Таблицю 1.) Приблизно половина даних, яка була зібрана мною з етимологічних і двомовних словників і використовувалася на самому початку досліджень, представлена як <a href="https://www.v-stetsyuk.name/uk/Tabelle.html">Етимологічні словники-таблиці</a>. Після появи в Інтернеті використовувалися дані Ð
467· проекту <a href="http://starling.rinet.ru/main.html">The Tower of Babel</a>. Крім графоаналітичних досліджень, було проведено пошуки лексичних відповідностей між мовами різних груп та сімей, а отримані результати досліджень пов'язувалися з даними археології, ономастики, міфології, етнографії. </p><br>
468
469<p class="Caption"><b>Таблиця 1. <i>Кількісні дані відносно лексики прийнятої до дослідження.</b></i> </p> <br>
470
471<table align="center" width=620 height=550 border=1 cellpadding=2 cellspacing=2>
472<tr><td style="text-align: center;"><b>Сім'ї і групи
473мов</b>
474</td>
475		<td style="text-align: center;"><b>Кількість мов</b></td>
476		<td style="text-align: center;"><b>Кількість ізоглос</b></td>
477		<td style="text-align: center;"><b>Загальна кількість слів</b></td>
478	</tr>
479	<tr>
480		<td>Сино-тібетська </td>
481		<td style="text-align: center;">7</td>
482		<td style="text-align: center;">2.775</td>
483		<td style="text-align: center;">9.700</td>
484	</tr>
485	<tr>
486		<td>Тунгусо-маньчжурська</td>
487		<td style="text-align: center;">11</td>
488		<td style="text-align: center;"> 2.234</td>
489		<td style="text-align: center;">10.200</td>
490	</tr>
491	<tr>
492		<td>Монгольська</td>
493		<td style="text-align: center;">8</td>
494		<td style="text-align: center;">2.250</td>
495		<td style="text-align: center;">8.500</td>
496	</tr>
497	<tr>
498		<td>Ностратична</td>
499		<td style="text-align: center;">6</td>
500		<td style="text-align: center;">433</td>
501		<td style="text-align: center;">2.600</td>
502	</tr>
503	<tr>
504		<td>Абхазо-адизька</td>
505		<td style="text-align: center;">5</td>
506		<td style="text-align: center;">1.800</td>
507		<td style="text-align: center;">4.500</td>
508	</tr>
509	<tr>
510		<td>Нахсько-дагестанська</td>
511		<td style="text-align: center;">27</td>
512		<td style="text-align: center;">1.900</td>
513		<td style="text-align: center;">24.000</td>
514</tr>
515	<tr>
516		<td>Індоєвропейська</td>
517		<td style="text-align: center;">14</td>
518		<td style="text-align: center;">2.554</td>
519		<td style="text-align: center;">12.381</td>
520	</tr>
521	<tr>
522		<td>Фінно-угорська</td>
523		<td style="text-align: center;">12</td>
524		<td style="text-align: center;">1.913</td>
525		<td style="text-align: center;">9.584</td>
526	</tr>
527<tr>
528		<td>Тюркська</td>
529		<td style="text-align: center;">13</td>
530		<td style="text-align: center;">2.558</td>
531		<td style="text-align: center;">19.670</td>
532	</tr>
533<tr>
534		<td>Германська</td>
535		<td style="text-align: center;">6</td>
536		<td style="text-align: center;">2.630</td>
537		<td style="text-align: center;">11.065</td>
538	</tr>
539<tr>
540		<td>Іранська</td>
541		<td style="text-align: center;">11</td>
542<td style="text-align: center;">1.773</td>
543<td style="text-align: center;">8.249</td>
544
545	</tr>
546<tr>
547		<td>Слов'янська</td>
548		<td style="text-align: center;">10</td>
549		<td style="text-align: center;">3.200</td>
550		<td style="text-align: center;">12.000</td>
551	</tr>
552<tr>
553		<td style="text-align: center;"><b>Разом</b></td>
554		<td style="text-align: center;"><b>130</b></td>
555		<td style="text-align: center;"><b>≈ 26.000</b></td>
556		<td style="text-align: center;"><b>≈ 135.000</b></td>
557	</tr>
558
559</table><br>
560
561<p class="BT">
562Нижче дається більш детальний опис використання графоаналітичного методу. Графічна схема, або модель взаємин споріднених мов будується при припущення існування оберненої пропорційної залежністі між кількістю подібних, тобто спільних слів у парі мов і відстанню між ареалами, на яких сформувалися ці мови. Простіше кажучи, чим ближче проживали одні до одних носії двох споріднених мов на початку їх формування, тим більше вони мають в своїх мовах спільних слів. Зрозуміло, що маються на увазі слова давні, такі, якими людина могла користуватися в доісторичні часи, а не ті слова, які виникли пізніше на більш високих ступенях розвитку цивілізації. Визначити давні слова непросто, але можливо, для цього є різні методи.
563</p>
564<p class="BT">Отож, вибравши необхідні слова в усіх мовах досліджуваної сім’ї, приступаємо до роботи. Спочатку треба виділити з них спільний лексичний фонд, який є одною з характеристик мовної спільноти, але нічого не говорить про рівень спорідненості між окремими мовами, тому в розрахунок він не береться. Решта слів може бути спільною для двох або більше мов, але ми будемо рахувати кількість спільних слів в парах незалежно від того, наявні воÐ
564½Ð¸ також в інших мовах чи ні. Після такого підрахунку в усіх можливих парах мов будується графічна модель спорідненості, яка віддзеркалює розташування ареалів окремих мов на спільній території усієї мовної сім’ї. Кожному ареалу відповідає тісне скупчення вузлів отриманого графа, яке утворюються кінцями ребер (відрізків) з довжиною обернено пропорційною кількості спільних слів у парі мов. Кількість ребер дорівнює кількості пар мов, а кількість вузлів на одиницю менша від кількості мов. Процес побудови графа нескладний і лише потребує елементарних знань з геометрії.
565</p>
566<p class="BT">
567	На наступному етапі для отриманої графічної моделі шукається місце на географічній карті з більш-менш чіткими ареалами, для яких границям служать природні рубежі, такі ,наприклад, як річки або гірські хребти. Природні бар'єри ускладнюють спілкування і, відповідно, обмін новоствореними словами між населенням різних ареалів, що веде до диференціації первинної мови людей. З часом вони можуть стати і політичними кордонами між окремими етнічними спільнотами, які ще більше сприяють відокремленню діалектів, що виникають і дають початок новим мовам. Чим далі відстоять один від іншого ареали, тим більше різниця між мовами їх населення. Місць зі скупченнями ареалів, які ми назвемо <a href=" https://www.v-stetsyuk.name/uk/Hypotheses/Areas.html">етноформуючими</a>, на земній поверхні не так вже й багато, тому пошук не є дуже складним. Багатьом на перший погляд здається , що розташувати отриману геометричну модель можна на будь-якому місці , але це не так. Як ніколи не будуть конгруентними дві сітки , складені з трикутників і квадратиків, так само неможливо поєднати графічну модель з невідповідним місцем на географічній карті. Тому сам факт розміщення моделі на карті є значущим сам по собі.
568</p>
569<p class="BT">Для відновлення передісторичних етногенетичних процесів багато матеріалу для дослідника надає ономастика – як топонімія, так і антропонімія. Беручи до уваги велику стійкість та живучість географічних назв, їх ретельне вивчення і лінгвістичний аналіз у великій мірі підтверджують результати отримані за допомогою графоаналфтичного методу. Дані антропонімії дають можливість прослідкувати історичні процеси аж до наших часів.</p>
570
571<p class="BT">
572		В результаті проведених досліджень вималювалася така загальна картина формування та розвитку мов. У декількох вогнищах людської цивілізації виникають окремі первинні прамови, які в подальшій історії проходять складний процес членування. На першому етапі з якогось первинної прамови формується кілька споріднених мов нижнього рÑ
572–вня. Після розселення носіїв цих нових мов на великих просторах, розділених географічними рубежами на ареали, відбувається такий же процес утворення мов більш високого рівня. Так може повторитися кілька разів, навіть на тих же самих ареалах. У той же час певні мови, носії яких постійно залишаються на невеликій території, більше не розчленовуються. А чим довше певна спільнота людей живе на одному місці, тим більше своєрідних рис набуває їх мова. Внаслідок цього генетично споріднені мови можуть бути більше або менше подібні одна до одної.</p>
573
574<br>
575<a href="https://dnister.info/vs/al/img/ss/282882356721307661/i282882364654087909._szw1280h1280_.jpg"> <img align="left" height=236 width=400 src="https://dnister.info/vs/al/img/ss/282882356721307661/i282882364654087909._szw1280h1280_.jpg"
576border=3></a>
577<p class="BodyRight">Ліворуч: <a href="http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Spreading_homo_sapiens.svg"> Поширення homo sapiens</a>.<br>
5781. Homo sapiens. <br>
5792. Неандерталець.<br>
5803. Ранні гомініди
581</p><br>
582
583<p class="BodyRight">Люди сучасного типу почали заселення Євразію з Близького Сходу. Першими сюди прийшли люди монголоїдної раси, найбільш активна частина яких рушила далі в обхід Каспійського моря з півночі і часом дісталися Сибіру і Далекого Сходу. Деякі їх групи пізніше перебралася до Америки через Берінгову протоку. Основна ж маса заселила басейн Амуру і прилеглі території. Тут сформувалися тунгусо-маньчжурські і монгольські мови (див. мапу нижче)
584</p>
585
586<br>
587<p class="Caption">
588<iframe width="600" height="470" frameborder="3" scrolling="no" marginheight="0" marginwidth="0" src="https://maps.google.com/maps/ms?msa=0&amp;msid=200494278140365199252.0004edfb22dfc60f21e47&amp;hl=en&amp;ie=UTF8&amp;ll=46.713832,129.319611&amp;spn=17.193119,23.478699&amp;t=h&amp;output=embed"></iframe><br><small>Див. <a href="https://maps.google.com/maps/ms?msa=0&amp;msid=200494278140365199252.0004edfb22dfc60f21e47&amp;hl=en&amp;ie=UTF8&amp;ll=46.713832,129.319611&amp;spn=17.193119,23.478699&amp;t=h&amp;source=embed" style="color:#0000FF;text-align:left">Монгольські і тунгусо-маньчжурські мови</a> на великій мапі</small></p>
589
590<p class="BodyCenter" style="font-family: Times New Roman; font-size: 10pt; color: #000033">На мапі червоними значками позначені ареали формування монгольських мов, а жовтими – тунгусо-маньчжурських (натискайте на значки, щоб довідатись, яка саме мова формувалась у позначеному ареалі)
591</p><br>
592<p class="BT">Велика група монголоїдів залишилась в Передній Азії і Закавказзї, заселивши зручні для проживання долини. Тут сформувалися сино-тібетські мови (див. мапу нижче). Очевидно з ними можна пов'язувати поширені в тих місцях верхньопалеолітичні культури (40-30 тис. літ тому).
593</p><br>
594<p class="Caption">
595<a href="https://dnister.info/vs/al/img/ss/284289732731650866/i284289739538259606._szw1280h1280_.jpg"> <img height=422 width=600 src="https://dnister.info/vs/al/img/ss/284289732731650866/i284289739538259606._szw1280h1280_.jpg"
596border=3></a></p><br>
597
598
599<p class="BodyCenter" style="font-family: Times New Roman; font-size: 10pt; color: #000033">На мапі позначені ареали формування тибетських, бірманських, качинських мов, китайської, мов кіранті, лепча, лушей.</p><br>
600
601<p class="BT">Тим часом в Північній Африці сформувалась раса європеоїдів, представники якої почали заселяти Європу через перешийки, які свого часу існували на місці Гібралтарської і Туниської проток. Очевидно на початку мезоліту вони з'явл
601яються у Передній Азії і витісняють звідти людей монголоїдної раси у Центральну Азію. Прибульці мали спільну мову, яка згодом розділилася на шість окремих в тих же ареалах, де сформувалися і сино-тибетські. Ці мови називаються ностратичними і до них відносяться індоєвропейські, уральські, семіто-хамітські, дравідійські, картвельські і тюркські.
602</p>
603<br>
604<p class="Caption">
605<a href="https://dnister.info/vs/media/Rob1.png"><img height=422 width=500 src="https://dnister.info/vs/media/Rob1.png" border="1" alt="" /></a></p><br>
606
607
608<p class="BT">
609 Побудована графічна модель шести мов ностратичної макросім’ї дозволила визначити ареали їх формування в Малій Азії і Закавказзі довкола і неподалік трьох озер – Ван, Севан і Урмія (див. мал. вище). В центрі цієї території знаходиться біблійна гора Арарат. На мапі позначений також гіпотетичний ареал формування первісної північнокавказької мови (стрілками позначені шляхи міграції носіїв пізніших абхазо-адизьких і нахсько-дагестанських мов).</p>
610
611<p class="BT">
612		Очевидно, в кінці 6-го тис. до н.е. більшість носіїв ностратичних мов почала <a href="https://www.v-stetsyuk.name/uk/Alterling/SettlEastEur.html">розселення</a> на нові території. На старій прабатьківщині залишилися картвели, предки сучасних грузинів і, можливо, рештки інших етносів. Семіто-хаміти і дравіди відійшли на південь, а носії індоєвропейської, уральської та тюркської прамов почергово рушили через Дербентський прохід на Північний Кавказ, а далі поступово розселилися на Східно-Європейській рівнині, асимілювавшись серед автохтонного населення, але накинувши йому свої більш досконалі мови.
613</p>
614
615<p class="BT">Графічні моделі індоєвропейських, фінно-угорських і тбркських мов дозволили знайти території поселень їх носіїв і ареали формування мов наступного рівня.
616Вся територія Східної Європи від Вісли до Уралу поділена річковою сіткою на кілька десятків ентоформуючих ареалів доволі чітко. Отож, індоєвропейці розселилися в басейні середнього і верхнього Дніпра, і тут в ареалах, утворених його притоками та притоками Прип’яті і Десни сформувалися індоєвропейські діалекти, з яких з часом розвинулися такі мови: грецька, італьська, германська, слов’янська, балтська, тохарська, кельтська, іллірійська, фракійська, фригійська, вірменська, іранська та індоарійська. Більша частина носіїв прауральської мови до Уралу не дійшла, а розселилася в басейні Волги. В ареалах його правобережної частини сформувалися такі первинні фінно-угорські мови: фінська, естонська, вепська, саамська, мордовська, марійська, угорська, удмуртська, комі, хантийська, мансійська, а також ще дві або три мови, які пізніше зникли. Та частина уральців, яка перейшла за Волгу на північ, вже не мала тісних контактів з рештою своїх родичів, тому їхня мова розвивалася самостійно і дала початок тим мовам, які відомі тепер як самодійські. Давні тюрки заселили територію між нижнім Дніпром і Доном і тут спільна тюркська мова також пройшла процес розчленування (див. мапу нижче).
617</p>
618 <br>
619
620
621<table align="center" width=600 height=554 border=3 cellpadding=0 cellspacing=0><tr style="vertical-align: top;"><td><a href="http://alterling2.narod.ru/IfutLtzU.png"><img height=554 width=600 src="https://dnister.info/vs/al/img/ss/284289732731650866/i284289739538217082._szw1280h1280_.jpg" border=1 ></a></td></tr></table> <br>
622
623<p class="BT">
624	На початку ІІI тис. до н.е. тюркські племена в своїй більшості починають залишати прабатьківщину, поступово розселяючись на території від Карпат до Алтаю. Ті племена тюрків, які перейшли на правий берег Дніпра, асимілювавши трипільців, починають заселяти великі простори Східної, Центральної і Північної Європи поширюючи культури шнурової кераміки (див. мапу нижче).
625</p>
626</p> <br>
627<p class="Caption">
628<a href="http://alterling2.narod.ru/Il/TurkMigU.gif"><img height=351 width=600 src="https://dnister.info/vs/al/img/ss/284289732731650866/i284289739538193366._szw1280h1280_.jpg" border=2 ></a> </p> <br>
629<p class="BT">Сліди своїх міграцій тюрки залишили у численній топонімії (близько 600 одиниць), дешифрування яких проводилася за допомогою чуваської мови (див. Google My Maps нижче).
630</p>
631
632<br>
633<p class="Caption">
634<iframe src="https://mapsengine.google.com/map/embed?mid=zwjtsaP7Yw74.ky74z72S61bI" width="600" height="448"></iframe>
635</p><br>
636<p class="BodyCenter" style="font-family: Times New Roman; font-size: 10pt; color: #000033">
636	На мапі значками у вигляді ромбиків різних кольорів позначені населені пункти з назвами булгарського походження. Фіолетовими позначені ті, які можуть відповідати часам КШК або близьким до них. Рожевим – більш пізнього, скіфського часу.<br> Синіми зірочками позначені відомі пам'ятки культури шнурової кераміки або їх групи, зеленими – пам'ятки фатьянівської культури, а жовтими – найбільш західні пам'ятки трипільської культури, територія якої в цілому позначена жовтим кольором. Брунатним кольором позначена територія індоєвропйців, а зеленим – територія поширення фатьянівської і балановської культур, які теж належать до КШК. Лазурним кольором позначені гідроніми.</p><br>
637<p class="BT">
638	Численні лексичні паралелі між чуваською і німецькою мовами (див. рохділ <a href="https://www.v-stetsyuk.name/uk/Alterling/Germanic/ChuvGer.html">Чувасько-германські мовні відповідності</a>) пояснюються двома причинами. Прабатьківщина предків сучасних німців, яких ми називаємо тевтонами, була на Волині, а булгари заселяли сусідню територію в Галичині, тому між ними мали бути взаємні мовні впливи. Коли тевтони в процесі пізнішої міграції досягли Центральної Європи, вони оселилися серед булгар, які ще залишалися тут з часів культури шнурової кераміки, поступово асимілювали їх, але запозичили деякі булгарські слова.
639</p>
640<p class="BT">Одночасно з рухом бугар у Центральну Європу інші племена тюрків заселяють Передкавказзя і мігрують за Волгу. Через Казахстан тюрки, зберігаючи черговість, обумовлену розташуванням первісних ареалів поселень, рухаються у Средню Азію, Сибір і на Алтай (див. мапу нижче). </p><br>
641
642<p class="Caption">
643<a href="http://alterling2.narod.ru/Il/MigrU.jpg"><img height=270 width=632 src="https://dnister.info/vs/al/img/ss/282882356721307661/i282882364653926853._szw1280h1280_.jpg" border=2 ></a> </p><br>
644
645<p class="BT"> Ті тюркські племена, які дійшли до Алтаю, вступили в контакт з тутешніми носіями монгольських і тунгусо-маньчжурських мов і більш багаті і розвинені тюркські мови зробили великий вплив на мови аборигенів, які займалися головно полюванням і збиральництвом, тобто стояли ще на досить низькому рівні розвитку. Внаслідок цього монгольські і тунгусо-маньчжурські мови, а також генетично споріднені з ними японська і корейська мають певну кількість спільних рис з тюркськими, що дає підстави для об’єднання їх всіх в одну так звану алтайську сім’ю, хоча тюркські мови, як ми бачили, до неї генетично не належать.
646</p>
647<p class="BT">
648	Коли переважна більшість тюрків полишила свої землі між Дніпром і Доном, в рух прийшли також індоєвропейські племена. Іллірійці та греки відійшли на Балкани, а італіки (предки сабінів, латинів, Ñ
648„алісків, осків, умбрів та ін.) після довгих мандрів остаточно оселилися на Апеннинському півострові. Другою хвилею на Балкани рушили фрігійці, давні вірмени і фракійці (предки албанців), а індоарійці разом з тохарцями дійшли до Середньої Азії, а потім просунулися до Індостану. Слов’яни ж, ареал яких був на самій півночі індоєвропейської території, рушили на захід, але зупинилися на рубежі Вісли, в той час як їх південні сусіди кельти пішли далі до Центральної Європи. Слід сказати, що рідні місця населення ніколи не полишає повністю, але його рештки часто асимілюються більш численними новоприбульцями, хоча мова автохтонного населення залишає сліди свого впливу на їхні мови. Такі впливи мовного субстрату на етноформуючих ареалах істотно пришвидшують процес диференціації спільної мови новоприбулого населення. Отож, коли германці, балти і іранці зайняли залишені іншими індоєвропейцями ареали, вони змішалися там із попереднім населенням. Мігації індоєвропейських племен показані на мапі нижче.
649</p>
650
651
652<br>
653<p class="Caption">
654<a href="http://alterling2.narod.ru/Il/GreatMUk.jpg"><img height=456 width=632 src=" https://dnister.info/vs/al/img/ss/282882356721307661/i282882364653924772._szw1280h1280_.jpg" border=2 ></a></p><br>
655
656<p class="BT"> Племена балтів, германців, іранців і фракійців лишилися поблизу своїх батьківських поселень зайняіши спорожнілі ареали. Вірмени і фригійці, почавши міграцію, якийсь час залишаються на Лівобережній Україні. Германці зайняли ареали кельтів, іллірійців, греків, італіків і їх спільна германська мова досить швидко розділилася на п’ять діалектів, з яких пізніше розвинулися готська, сучасні англійська, німецька, голландська, фризька і північногерманські мови (шведська, норвезька, данська). Одночасно стався процес диференціації іранських та балтійських мов. (див. мапу нижче).
657</p>
658<br>
659<p class="Caption">
660<a href="https://dnister.info/vs/al/img/ss/282882356721307661/GerIRUk.JPG"><img height=342 width=600 src="https://dnister.info/vs/al/img/ss/282882356721307661/GerIRUk.JPG" border=2 ></a></p><br>
661<p class="BT">У середині першого тис. до н.е більша частина іранських племен почергово мігрує у Центральну Азію. В Східній Європі залишаються предки гілянців, талишів, белуджів, курдів, осетинів, можливо і мазендаранців. Осетини затрималися у верхів'ях Дона до скіфських часів, а курди, перейшовши на правий берег Дніпра, заселили Поділля. Пізніше одна їх частина рушила на захід, але швидко розділилася. Одні пішли в Центральну Європу, де вони стали відомі в історичні часи як <a href="https://www.v-stetsyuk.name/uk/Scythian/Cimmer/Cimbri.html">кімври</a>, а другі перейшли Карпати і оселилися в Угорщині. Більшість з них тут оселилася надовго, але якась їхня група через Балкани дісталася до Малої Азії. Місцеві хроникери причислили їх до інших наїзників, які сюди ж прибували з Північного Кавказ
661у, об'єднавшиїх усіх під одним ім'ям <a href="https://www.v-stetsyuk.name/uk/Scythian/Cimmer.html">кіммерійців</a>. Пізніше ми знаходимо курдів у складі народів Боспорського Царства на Таманському півострові. Як вони туди потрапили, поки ще не вияснено. Це могли бути курди, які з Поділля рушила в степи України, де сліди їх губляться, але не виключено, вони прибули з Малої Азії. Звідси курди робили походи на північ, аж за Москву і в Прибалтику, де вони зіграли велику роль у становленні литовської державності. Богата подіями історія давніх курдів коротко розглядається в статті <a href="https://www.academia.edu/61506291/An_Outline_of_the_Ancient_History_of_the_Kurds">An Outline of the Ancient History of the Kurds</a>
662</p><br>
663
664<a href="http://alterling2.narod.ru/Il/KImmerU.jpg"><img align="right" height=395 width=400 src="https://dnister.info/vs/media/d84d.jpg" border="2" alt="" /></a>
665<p class="BodyCenter">Праворуч: <i>Загальна картина експансії іранців у Центральну і Малу Азію.</i>
666</p>
667<p class="BT">Стосунки кіммерійців зі скіфами залишаються темними, бо свідотцтва Геродота потребують підтвердженб яких практично нема, а ті, що є, часто помилкові. Скіфами були давні булгари, які два тисячоліття перебували в Галичині, де стали творцями комарівської і висоцької культур. На початку першого тис. до н.е. вони почали розселення у різних напрямках. Велика їх частина просунулося у східному напрямку, досягла Дніпра і вздовж Ворскли перейшла на Лівобережну Україну. З ними треба пов'язувати чорноліську культуру, яка розвинулася як синтез висоцької і білогрудівської. З усіх передскіфьких вона була найбільш поширеною на території України (див. мапу нижче).
668</p>
669<br>
670<a href="https://www.v-stetsyuk.name/files/VStecuk/Mapy/PeredSkif.gif"> <img align=left height=295 width=415 src="https://www.v-stetsyuk.name/files/VStecuk/Mapy/PeredSkif.gif"
671border=2></a>
672
673<p class="BodyRight">
674	Ліворуч: <i>Поширення передскіфських культур на території України</i>
675</p><br>
676
677<p class="BodyRight">
678	І. <b>Кіммерійські пам’ятки</b>
679
680<p class="BodyRight">
681	ІІ. <b>Висоцька культура</b>
682</p></p>
683
684<p class="BodyRight">
685	ІІІ. <b>Голіградська група</b>
686</p></p>
687
688<p class="BodyRight">
689	ІV. <b>Молдавська група</b>
690</p></p>
691
692<p class="BodyRight">
693	V. <b>Чорноліська культура</b>
694</p><br>
695
696
697<p class="BodyRight">(Більш детальнодив. в разділі <a href="https://www.v-stetsyuk.name/uk/Scythian/ScythCult.html">Генезис скіфської культури</a>}
698 </p><br>
699
700<p class="BT">
701Отож, скіфи прийшли не зі сходу, як це прийнято вважати, а з заходу. Археологія і лінгвістика підтверджують цю думку. Більшість скіфських імен, які залишилися в історичних джерелах (а їх близько 200), добре розшифровуються з допомогою чуваської мови, хоча серед цих імен є кілька таких, яким не було знайдено чуваських відповідників. Вони можуть бути розшифровані Ð
701·Ð°ÑÐ¾Ð±Ð°Ð¼Ð¸ курдської мови.
702</p>
703
704<p class="BT">Германські племена зі своєї прабатьківщини здебільшого мігрували на захід і північ, проте стародавні англосакси залишилися на території України на тривалий час, і їхні сліди також зафіксовані в численної топоніміці (приблизно 170 найменувань). Таким чином, в часи Геродота англосакси були в числі багатьох народів Скіфії (див. мапу нижче)
705</p>
706<br>
707
708		
709
710<iframe src="https://mapsengine.google.com/map/u/0/embed?mid=zwjtsaP7Yw74.kPngEXHDg_FA" width="640" height="480"></iframe><br><br>
711<p class="BodyCenter"><i>Етнічний склад Скіфії часів Геродота за даними топоніміки</i>
712</p>
713<p class="BodyCenter" style="font-family: Times New Roman; font-size: 10pt; color: #000033">На мапі бордовим кольором позначені топоніми булгарського походження, лазурним – англосаксонського, рожевим – курдського, червоним – мордовського, зеленим – осетинського, коричневим – угорського, жовтогарячим – грецького. Блідожовтим кольором позначені топоніми, які мають різне тлумачення. Фіолетовим кольором позначена територія Більського городища біля села Куземин, яке деякі вчені пов'язують з античним містом Гелон.<br>Зірочками позначені інші географічні об'єкти (острови, кургани тощо). <br>Більш детально топонімічні дослідження розглядаються в частині "<a href="https://www.v-stetsyuk.name/uk/Topo.html">Передісторична топоніміка Центрально-Східної Європи</a>".<br>
714	<br>
715<p class="BT">
716	Фінно-угорські племена лишалися осторонь від шляхів великих переселень, але поступово рухалися на північ у тій черговості, яку визначало розташування їх ареалів на прабатьківщині. Так, саамі (лопарі, лапландці), які займали крайній північний ареал загальної первісної фінно-угорської території, були першими в русі на північ і тепер є найпівнічнішим фінно-угорським етносом. Як предки мансі мали свою прабатьківщину на крайньому північному сході, так і тепер мансі займають те саме положення на цілій сучасній території поселень фінн-угрів.
717</p>
718<br>
719
720<iframe src="https://www.google.com/maps/d/embed?mid=zwjtsaP7Yw74.kC7QYP-bRfp4" width="640" height="480"></iframe></p>
721<p class="Caption">Фінно-угорська топоніміка на етноформуючих ареалах і на шляхах міграцій фінно-угрів.
722</p>
723<p class="BT" style="font-family: Times New Roman; font-size: 11pt; color: #000033">На карті кордони загальної фінно-угорської території та межі окремих ареалів позначені чорними лініями. Одночасно вони є річками, якщо не мають тлумачення на фінно-угорських мовах. Топоніми, залишені окремими фінно-угорськими народами часів формування їх первинних мов, позначені різним Ð
723ºÐ¾Ð»ÑŒÐ¾Ñ€Ð¾Ð¼. Фінські-синім, естонські – червоним, угорські – коричневим, мокша – бліднофіолетовим, комі – блакитним, удмуртські – зеленим і т.д. Населені пункти позначені зірочками, річки – лініями. <br> На карту у вигляді жовтих квадратиків нанесені також топоніми булгарського походження, залишені творцями фатьянівської культури, які прийшли з берегів Дніпра вздовж Десни і верхньої Оки. Розміщення топонімів показує, що прибульці довгий час не змішувалися з місцевим населенням і, очевидно, змушували його мігрувати в пошуках нових місць поселень.
724
725</p><br>
726<p class="BT">
727	І насамкінець про слов’ян. Слов’яни, які довгий час проживали на досить компактній території, так само довго зберігали єдність своєї мови. І навіть після диференціації слов’янських мов вони є більш подібними одна до одної, ніж, скажімо, германські, які розчленувалися значно раніше. </p>
728<br>
729 <a href="https://www.v-stetsyuk.name/files/VStecuk/Mapy/SlovUkrMak.GIF"> <img align=left height=265 width=415 src="https://www.v-stetsyuk.name/files/VStecuk/Mapy/SlovUkrMak.GIF"
730border=2></a>
731
732<p class="BodyRight">
733	Ліворуч: <i>Поселення слов'янських племен в кінці І тис. до н.е. – на початку І тис. н.е.</i>
734</p><br>
735<p class="BodyRight">
736	<b>Болг</b><i> – предки болгарів, </i><b>Білор</b><i> – предки білорусів,</i>, <b>Пд.-рос.</b> <i>- предки носіїв південного російського діалекту, </i><b>Пн.-рос.</b> <i>- предки носіїв північного російського диалекту, </i><b>Пом</b><i> – предки поморських слов'ян,</i> <b>Слв</b><i> – предки словенців,</i> <b>Слц</b> <i>- предки словаків,</i><b> С/Х</b><i> – предки сербів і хорватів, </i> <b>У/Т</b> <i>– уличи і тиверці (?), </i><b>Укр</b><i> – предки українців.</i>
737<p class="BT">Членування ж слов’янських мов відбулося на початку нової ери, коли слов’яни заселили всю колишню індоєвропейську територію. Вони нашарувалися на автохтонів балтійського походження, які замінили тут германців і іранців і вже мали свої окремі мови. Різний субстрат дуже пришвидшив членування слов’янських мов, тому вік кожної з них налічує близько вісімнадцяти століть.
738</p>
739<p class="BT">
740	В цьому короткому викладі опущено багато деталей, які самі по собі не є переконливими, але, добре вписуючись у подану тут загальну картину, додають їх більшої повноти і вірогідності. В цілому можна сказати, що емпірично побудовані моделі спорідненості мов відповідають геоморфологічним особливостям ділянок земної поверхні і така відповідність підтверджується як лінгвістичними, так і екстралінгвістичними фактами. Таким чином, в нашому випадку філософська доктрина Дж. Віко <i>verum et factum covertuntur</i> (істинне і вчинене збігаються) має своє наглядне відбиття.
741</p>
742<br>
743
744<br>
745<a href="https://info.flagcounter.com/g3zj"><img src="https://s01.flagcounter.com/count2/g3zj/bg_FFFFFF/txt_000000/border_CCCCCC/columns_2/maxflags_21/viewers_0/labels_0/pageviews_0/flags_0/percent_0/" alt="Flag Counter" border="0"></a>
746</p>
747<br>
748
749<p class="Caption"><img src="http://alterling2.narod.ru/Rus/Il/Lanz.jpg" border="1" alt="" /><br><br>
750
751
752<!-- End section MainContent -->
753</article>
754<nav>
755<!-- Begin section Navigation -->
756<hr class="NavigDivider">
757<p class="BodyCenter">
758<a href="/uk/UkrNauka.html" title="Наука в «вакуумі» українських університетів">Попередня сторінка</a> | <a href="/" title="Валентин Стецюк як незалежний дослідник">Вище</a> | <a href="/uk/Research.html" title="Науково-дослідницька діяльність: Історична макролінгвістика">Наступна сторінка</a>
759</p>
760<!-- End section Navigation -->
761</nav>
762<!-- End section StuffCell -->
763</td>
764</tr>
765</table>
766</main>
767<footer>
768<!-- Begin section PageFooter -->
769<div id="InnerDocFtr">
770<hr class="GenDivider" id="FtrDivider">
771<h3 id="HelperHdr">Сподобалась сторінка? <a href="#HelperHdr" onclick="ToggleHelperBlock()">Допоможіть</a> розвитку нашого сайту!</h3>
772<div id="Helper" style="display: none">
773<table class="w3-table">
774	<tr style="vertical-align: top">
775		<td style="width: 50%">
776			<h3>
777				Розмістіть посилання на цю сторінку<br> у своєму сайті / блозі / etc.
778			</h3>
779			<table class="w3-table">
780				<tr>
781					<td style="width: 50%" class="BodyCenter">
782						Код для вставки
783					</td>
784					<td class="BodyCenter">
785						Буде виглядати
786					</td>
787				</tr>
788				<tr>
789					<td>
790						<textarea id="LinkText" style="width: 100%" readonly="readonly" rows="5"><a href="/uk/Review.html">Компендіум графоаналітичних досліджень</a></textarea>
791					</td>
792					<td style="padding-left: 4px; text-align: left" class="BTNoIndent">
793						<a href="/uk/Review.html">Компендіум графоаналітичних досліджень</a>
794					</td>
795				</tr>
796				<tr>
797					<td>
798					</td>
799					<td>
800					</td>
801				</tr>
802			</table>
803			<p class="BodyCenter">
804				<a href="#HelperHdr" onclick="CopyLink(); return false;">Скопіюйте</a> код з поля «Код для вставки» і вставте його на своїй сторінці. Змініть його відповідно до ваших потреб.
805			</p>
806		</td>
807		<td>
808			<h3>
809				Рекомендуйте цю сторінку своїм друзям<br>через соціальні мережі
810			</h3>
811			<div class="share42init"></div>
812		</td>
813	</tr>
814</table>
815<hr class="GenDivider" />
816</div>
817
818<table class="w3-table">
819	<tr>
820		<td style="vertical-align: middle; padding-left: 5px; padding-right: 5px">
821		 	<a href="/"><img src="https://www.v-stetsyuk.name/files/VStecuk/design/logos.png" alt="Початкова сторінка" title="Початкова сторінка" class="w3-image"></a>
822		</td>
823		<td style="max-width: 400px">
824<!-- Begin section FooterInfo -->
825			<p class="BTNoIndent">
826© 1978 – 2026 В.М.Стецюк
827			</p>
828			<p class="BTNoIndent">
829Передрук статей із сайту заохочується за умови посилання (гіперпосилання) на наш сайт
830			</p>
831			<p class="ToolLabel">
832Сайт живе на <a href="https://www.m-zharkikh.name/uk/Smereka.html" target="_blank" rel="nofollow">Смереці</a>
833			</p>
834<!-- End section FooterInfo -->
835		</td>
836		<td style="text-align: right; vertical-align: middle; padding-right: 4px;">
837<!-- Begin section PageInfo -->
838			<p class="ToolLabelRight">
839				Число завантажень : 22 493
840			</p>
841			<p class="ToolLabelRight">
842				Модифіковано : <time datetime="2026-03-24 15:39:05">24.03.2026</time>
843			</p>
844<!-- End section PageInfo -->
845			<p class="ToolLabelRight">
846				Якщо ви помітили помилку набору<br>на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою<br>та натисніть <span class="Attention">Ctrl+Enter</span>.
847			</p>
848		</td>
849	</tr>
850</table>
851</div>
852<!-- End section PageFooter -->
853</footer>
854<!-- Begin section PostFooter -->
855<!-- End section PostFooter -->
856</div>
857</body>
858</html>

Line numbers count LF bytes from the start of the resource, as the search results do. Vendor segments are library code the classifier recognised; they are stored but not indexed. Bytes are shown as Latin1 characters, one per byte.